Хто такий Сергій Коровченко? (інтерв’ю)

Пане Сергію, коли ми спілкувалися з мешканцями Чернігівщини, то найчастіше з вашим прізвищем звучали слова допоміг, підтримав, організував. Але хто ви насправді, так ніхто і не зміг сказати, мовляв, а яка різниця, аби людина була гарна. Все ж таки цікаво почути, хто ви і чим займаєтесь?

Я не можновладець і не депутат, і ніколи не був. Хоча, скажу відверто, доводилося працювати на державній службі і займати високі пости. Але це було давно. За фахом я юрист-правозахисник. Займаюся звичайною юридичною роботою. А люди цього не знають тому, що під час спілкування для мене головніше почути про їхні проблеми чи пропозиції, а не розповісти про себе. Я не полі- тик і радий цьому. Адже можу адекват- но реагувати на звернення людей, допомагати їм від душі і не міряти все яки- мись прихованими вагами на кшталт, а які електоральні бонуси мені від цього будуть.

А на якій державній службі ви були раніше?

Я був керівником Головного управління юстиції у Криму. Працював там до бе- резня 2014 року, до моменту анексії пів- острова. Це був дуже складний час. Фак- тично владу там захопили наприкінці лютого. Я був на півострові до 6 березня, намагався стримати ситуацію, переконував колег та владу, що потрібно дати опір окупантам. На мене вчиняли надзвичайно сильний тиск, щоб я визнав анексію. Але я все ж наполягав на цілісності України. Я тримався скільки міг, проте коли на мене почали по- лювати, мені довелося покинути півост- рів. Після того я не займав ніяких державних посад, а зайнявся юридичною практикою.

Ви сказали, що ви не політик, але ж на Чернігівщині вас часто бачать в команді ВО «Батьківщина».

Це дійсно так. Ні для кого не секрет, що я товаришую з Валерієм Дубілем, народним депутатом від ВО «Батьківщина». Його рідний округ знаходиться саме на Чернігівщині. Він добре знає, що саме з цієї землі йде моє родо- ве коріння: на Чернігівщині народився та виріс мій дід. І от одного разу Валерій Олександрович запросив мене у свою команду та запропонував разом з ним поїхати в рідні місця, поспілкуватися з людьми. Я погодився. Це був Великдень і ми поїхали до Козельця, потім побували у Прилуках, заїхали у Бобровицю. Я не знаю як це описати, але це те, що є в душі кожного українця – нерозривний зв’язок з рідною землею. Ти можеш довго не бути вдома, але коли, нарешті, повертаєшся, духовний зв’язок з малою Батьківщиною відразу дає про себе знати. Потім було багато поїздок, спілкування, вирішення безлічі проблем мешканців, але головне – після них не відчуваєш себе втомленим, навпаки з’являється натхнення та сила.

Ви працюєте в Києві, чи вистачає часу, щоб відвідувати Чернігівщину?

Я скажу так: яка б не була складна моя основна робота, все ж щотижня я вирушаю на Чернігівщину. Трохи більше ніж за півроку я побував у трьох десятках сіл та міст, десь один раз, а десь по два-три рази. Я буквально обійшов кожне село пішки, пам’ятаю ці хати, вулички, привітних та роботящих лю- дей. Пам’ятаю, як ми разом відзначали дні сіл, ганяли у футбол з хлопчаками, їли куліш. А ще краще пам’ятаю проблеми, про які мені розповідали і які я сам бачив під час зустрічей: розбиті дороги, вулиці без освітлення, нестачу ліків у ФАПах, нестачу дитячих та спортивних майданчиків. Сил просто спостерігати за цим не було, тому літо та половина осені пройшли досить продуктивно. Багато проблем нам разом з мешканцями, командою ВО «Батьківщина» та Валерієм Дубілем вдалося вирішити, але ще більше робо- ти попереду. І ця робота повинна бути командною, саме тому я заснував Громадський рух «Оновлення».

До речі, розкажіть детальніше про цей Громадський рух.

Ми зараз живемо у складні часи змін, і змін не найкращих – одна криза змінює іншу, кожна нова реформа реформує стару і це триває безкінечно і безрезультатно. І тільки у населення все стабільно… погано. Політика настільки розсварила людей, що за цими суперечками ми не бачимо головного, поодинці ми безсилі. А це владі і потрібно. Адже без- силе суспільство ніколи не стане грома- дянським, ніколи не почне вимагати до- тримуватися своїх прав, ніколи не почне будувати краще життя. Тому, навіщо нам політика! Давайте перегорнемо сторінку і почнемо нове життя, оновимо наші відносини, підтримаємо один одного, докладемо спільних зусиль і змінимо життя на краще, станемо європейцями. Саме для цього я і започаткував Громадський рух «Оновлення».

Хто окрім вас буде у команді «Оновлення»?

Всі небайдужі мешканці Чернігівщи- ни. Впевнений, навколо «Оновлення» будуть об’єднуватися звичайні та небайдужі люди, інші громадські організації, експерти та спеціалісти – разом ми зможемо багато. Адже наш головний принцип – принцип взаємної довіри та підтримки. Я не сумніваюсь, що об’єднавшись, громаді Чернігівщини під силу провести кардинальні зміни у наших містах та селах. Запрошую до співпраці всіх, хто бажає оновлення.

Cпілкувався Максим ТИХОНОВ